Бінарний урок з обр. мистецтва та музики

Поширте,будь ласка:

7 клас

Котовська Інна Євгенівна – вчитель музичного мистецтва НВК №3;

Паляниця Тетяна В’ячеславівна – вчитель образотворчого мистецтва

НВК №3.

Тема:
Симфонія вогняних років

Мета:

ознайомити учнів з фрагментом Сьомої симфонії Д. Шостаковича та з творчістю митців різних видів мистецтв в період Великої Вітчизняної війни;

вчити, аналізувати твори музичного та образотворчого мистецтва на військову тематику;

розкрити особливості музичної мови симфонії;

розвивати пам’ять, увагу, мислення, уяву, спостережливість, музичний слух;

розвивати навички образного сприймання музики та творів образотворчого мистецтва;

виховувати культуру слухання музики, патріотизм, повагу до героїчного минулого нашого народу.

Тип уроку:
бінарний

Міжпредметні зв’язки:
музика, образотворче мистецтво

Обладнання:
фортепіано, музичний центр, опорна таблиця музичних настроїв, аудіозаписи, таблиця кольорів, плакат І.Тоідзе “Батьківщина-мати кличе!”, картина О.Дейнеки
“Оборона Севастополя”, портрети композиторів та художників.

Хід уроку

1. Організаційна частина. Музичне вітання
(на звуках до — мажорного тризвуку)

(Учні входять до класу під музику О.Александрова “Священна війна”)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель музичного мистецтва.

– Шановні семикласники, ви звернули увагу під яку музику ви зайшли сьогодні у клас?

(відповіді учнів)

– Так, ваша відповідь правильна. Ця пісня стала музичним символом Великої Вітчизняної війни.

– Як ви думаєте, чому саме пісня про війну звучала на початку уроку?

3. Повідомлення теми уроку.

Учитель музичного мистецтва.

21 червня 1941 року тисячу радянських юнаків та дівчат, одягнувши найкраще вбрання, збиралися на шкільні випускні бали. Кружляли сукні під звуки вальсу,
лунав дзвінкий сміх. Молодь мріяла про майбутнє, збиралася зустріти перший схід сонця у своєму вже дорослому житті.

Велика країна відпочивала у ту літню ніч, не знаючи, що ранок принесе найбільше людське горе, зламавши всі плани. А покоління, опалене війною виживе,
дякуючи надії та вірі у перемогу.

Такою все дышало тишиной,

Что вся земля еще спала, казалось.

Кто знал, что между миром и войной

Всего каких-то пять минут осталось.

22 червня о 4 ранку фашистська Німеччина порушила кордони Радянського Союзу. Довгі чотири роки йшла війна, яка принесла горе, смерть у кожний дім.

Багатьох видатних людей подарувало нам ХХ століття. Серед них одне з перших місць належить Дмитру Дмитровичу Шостаковичу.

Можливо ви щось про нього знаєте?

(відповіді учнів)

Так, це геніальний композитор, музикант, педагог. Він втілив у музиці думки і почуття, прагнення, біль і гордість, відчайдушно запеклу напругу боротьби та
радість перемоги.

На нашому уроці ми познайомимося з цікавою сторінкою його творчості — з Сьомою симфонією та спробуємо побачити її образність; порівняємо твори музичного та
образотворчого мистецтва, присвячені Великій Вітчизняній війні.

Музика для Шостаковича була не тільки професією, але й необхідністю виразити те, чим жили його сучасники.

Музикознавець 1.

Так, наприклад, уже у 9 років юний композитор написав перші твори. Всі вони присвячені певним подіям ХХ століття: революції, війні, перебудові, тому його
називають “Людиною-епохою”.

Асоціативний кущ.

(Пропонується пригадати слова, які асоціюються спочатку зі словом “війна”, потім зі словом “щастя”. Робимо висновок: “Якщо немає миру, то життя втрачає
сенс”)

.

Учитель музичного мистецтва.

Мабуть, правильно, що для багатьох людей “щастя” – це мирне життя. Цю істину розумів і Шостакович, коли створював Сьому симфонію, яка увійшла в історію
музики під назвою “Ленінградська”. Він розповів світові про мужність не лише захисників Ленінграду, а й про героїзм усіх, хто боровся з фашизмом, про події
перших місяців війни.

Пригадайте, що таке симфонія?

Скільки частин вона має? За яким принципом побудована?

(відповіді учнів)

Симфонія має чотири контрастні частини. Картини мирного життя і ворожого нашестя, героїзм і скорботні епізоди, які віддають шану полеглим героям — такі
музичні образи Сьомої симфонії.

Музикознавець 2.

Перше виконання симфонії відбулося у березні 1942 року у Куйбишеві. А 9 серпня 1942 року вся країна слухала трансляцію “Сьомої…” із залу Ленінградської
філармонії. Щоб зібрати необхідний склад виконавців терміново були викликані музиканти, що вже встигли змінити свої інструменти на зброю. Ноти симфонії
були доставлені спеціальним літаком, що прорвався крізь вогняне кільце. Під час виконання симфонії, головнокомандуючий Ленінградським фронтом віддав наказ
вести найпотужніший вогонь по ворогу. Так артилеристи стали “учасниками виконання”. За кордоном симфонію вперше виконали у Нью-Йорку. Транслювали одночасно
134 радіостанції США і 99 радіостанції Латинської Америки. А одна із американських газет після концерту написала: “Який диявол зможе перемогти народ, що
створює таку музику!”.

Учитель музичного мистецтва.

“Ленінградська” симфонія складна і масштабна, тому ми з вами прослухаємо Епізод нашестя. Зміст такий: “На фоні таємничого дробу барабану виникає тема
ворога, гротескна, суха, примітивна й тупа, ніби автоматизована, позбавлена живих людських інтонацій. Нагадуючи пруський військовий марш, вона повторюється
багато разів, як хмара жаху, яка невловимо насувається. Тема ворога виростає, стає несамовитою, оскаженілою — так починається хаос, руйнування”. Музика
передає жорстокість. У цю гнітючу атмосферу вривається і тема протесту. Це мужнє звучання “теми опору”, незламність радянського народу, починається
найбільш напружений розділ симфонії — драматична битва на смерть двох протилежних сил. Напруження досягає перед появою головної партії, яка звучить уже як
трагічний марш, реквієм полеглим у боротьбі. І знову звучить заклик до боротьби.

Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт.

Ближчає. Дужчає. Глибшає. Тяжчає.

Б’є в світи. Б’є в степи. Б’є в зеніт.

Суне. Реве. Роззявляється пащею.

Плющать удари. Плещуть пожари.

Гуп. Грюк. Крик.

Машин заброньованих ромби.

Крізь небо пригвинчені бомби.

Слухання музики “Епізод нашестя” із Сьомої симфонії Д.Шостаковича.

Після прослуховування прошу учнів дати відповідь на питання:

– Як передано в музиці образ руйнівної сили?

– Якими засобами зображено фанатизм, зловісність фашизму?

– Які музичні інструменти стверджують тему опору?

– Чи зберігся б образ симфонії, якби змінити засоби музичної виразності?

(відповіді учнів)

Учитель образотворчого мистецтва.

На дошці ви бачите твори образотворчого мистецтва, створені у роки лихоліття. Однією із найвідоміших картин радянського мистецтва періоду Великої
Вітчизняної війни стала картина Олександра Дейнеки “Оборона Севастополя”. Полотно створене під час блокади українського міста Севастополя у 1942 році.


Картина Дейнеки не є документальним відтворенням бойового епізоду, а символічно відображає зіткнення двох непримиренних сил на руїнах палаючого міста:
богатирські фігури радянських моряків у білосніжних робах проти темно-сірої, майже безликої, маси загарбників. Динаміку і драматизм композиції визначає
центральна фігура матроса у останньому відчайдушному кидку на ряд ворожих багнетів.

У воєнний час художник не зміг знайти чоловічу натуру для центральної фігури, і зрештою запросив позувати дівчину- спортсменку відповідної статури.

– В якій кольоровій гамі написана картина?

– Які переважають кольори?

– Чи співзвучна ця картина з фрагментом симфонії Д.Шостаковича? Чому?

(відповіді учнів)

Якби ви були художниками, які кольори використали для створення картини цієї симфонії, обґрунтуйте вибір.

(Учні дають відповіді. Наприклад,

Білий — випускні сукні, медики, бинти.

Червоний — колір крові, радянського прапору.

Чорний — смерть, вічність, форма СС.

Зелений — солдатська уніформа, зброя.

Коричневий — земля, глина, бруд).

Учитель образотворчого мистецтва.

У той час, яскравий та образний плакат встав на боротьбу з ворогом, підтримуючи захисників.

В кінці червня від Білоруського вокзалу відправлялися на фронт військові ешелони. Їх проводжав у дорогу плакат Іраклія Тоідзе “Батьківщина-мати кличе!”.

Ідея створення образу матері, яка кличе своїх синів на допомогу прийшла йому досить випадково.

Почувши перше повідомлення “Совинформбюро” про напад фашистської Німеччини на СРСР, дружина Тоідзе увірвалася до нього у майстерню з криком “Війна!”.
Вражений її виразом обличчя, художник наказав завмерти і одразу ж почав робити нарис майбутнього шедевру.

Учитель музичного мистецтва.

На початку уроку звучав фрагмент пісні О. Александрова. Прослухайте ще раз цю мелодію. (Слухання музики)

24 червня 1941 року газети “Вісті” і “Червона зірка” опублікували вірш В.І.Лебедєва-Кумача, що починається словами:

Вставай, страна огромная,

Вставай, на смертный бой.

Вірші були написані поетом впродовж короткого терміну. Цей вірш прочитав керівник червонопрапорного ансамблю пісні і танцю Червоної армії О.Александров.
Вірш вразив композитора і він одразу сів за рояль. Другого дня на репетиції композитор оголосив про розучування нової пісні “Священна війна”. Він написав
крейдою га грифельній дошці слова і ноти пісні, а співаки і музиканти переписали їх від руки до своїх зошитів. Ще день на репетицію з оркестром і 27 червня
— своєрідна прем’єра на Білоруському вокзалі, вузловому пункті, звідки на фронт вирушали бойові ешелони.

– Який можна зробити висновок, прослухавши і переглянувши запропоновані твори?

(відповіді учнів)

4. Практична діяльність.

5. Підведення підсумків.

Ми з вами добре попрацювали, доторкнувшись до однієї з найвеличніших та найтрагічніших сторінок нашого народу. Познайомились з роботами великих митців
минулого століття: з музикою великого Д.Шостаковича та її образним змістом, прослухали твір композитора О.Александрова, відкрили для себе імена відомих
художників І.Тоідзе та О.Дейнеки.

– Яка головна ідея Сьомої “Ленінградської” симфонії?

(відповіді учнів: перемога над злом, над фашизмом)

– Які сили зіткнулися в Епізоді нашестя?

(сили добра і зла, фашизм і радянське суспільство, мир та війна)

– У чому полягає громадянський подвиг І.Тоізде, О.Дейнеки?

Існує вислів: “Коли гуркотять гармати, музи мовчать”. Проте не мовчали вони ані в перші хвилини Великої Вітчизняної, ані згодом — у блокадному Ленінграді,
ані у 1945 році.

6. Домашнє завдання.

Слухати твори Великої Вітчизняної війни за вибором, закінчити практичну роботу з образотворчого мистецтва, знайти картини художників про Велику Вітчизняну
війну.