Лялька — уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок

Поширте,будь ласка:

Конспект уроку в 6-му класі

Т.В. Паляниця, учитель образотворчого мистецтва, НВК №3 м. Шепетівка

Тема: Лялька — уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок

Мета:

навчальна:
ознайомити учнів з історією виникнення ляльки-мотанки як уособлення образу людини, визначити символіку народної ляльки; навчати створювати власну
ляльку-мотанку;

розвивальна:
розвивати естетичні почуття, смак, творчі здібності, спостережливість, уміння аналізувати ляльок-мотанок за їх призначенням;

виховна:
прищеплювати зацікавленість творами народного мистецтва, шанобливе ставлення до творів народного мистецтва.

Оснащення:

Матеріали та інструменти:
клапті білої тканини 15х15 см, декілька клаптів кольорової тканини 9×9 см, шматки синтепону або вати, нитки (акрил, бавовна, шерсть — на власний смак), нитки муліне для волосся ляльки, картонні стовпчики від кулінарної фольги чи плівки.

Зоровий ряд:
фотозображення ляльок-мотанок («Ганчір’яна лялька» (Давній Рим), різні види українських народних і сучасних ляльок-мотанок), зразки українських народних
ляльок-мотанок, картки з назвами та описом ляльок-мотанок (за кількістю учнів).

Т
ип уроку
: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Для чого придумали іграшки? Яким є їхнє призначення?

Яка іграшка була вашою улюбленою в дитинстві? Чи граєтеся ви з нею досі? Чи бачили ви народні іграшки? Із чого їх виготовляють?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. Для дівчат в усі часи улюбленою іграшкою була лялька. Сьогодні ми дізнаємося про історію виникнення ляльки про найпопулярніших ляльок у різних
народів, а також про те, яке значення мала лялька в різні історичні епохи не тільки для дітей. а й для дорослих.

4. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель (супроводжує розповідь демонструванням наочності). Лялька — це модель людини, яка зараз у нас використовується лише як дитяча іграшка.
Традиційні ляльки, виготовлені з таких матеріалів, як глина та дерево, були знайдені у Північній і Південній Америці, Азії, Африці та Європі. Коли ж
лялькарі створювали якихось дивовижних ляльок, то про таких ляльок люди навіть складали легенди та казки й передавали ці оповідки з покоління в покоління.

В яких відомих вам казках головними героями є ляльки? Отже, усім відома українська казка «Івасик-Телесик». Чоловік із жінкою, які не мали дітей, зробили
ляльку з дерева, колихали її в колисці, й лялька ожила, перетворилася на дитину. У відомій казці Олексія Толстого «Буратіно» розповідається про ляльковий
театр, що оживає: там кожна лялька має своє ім’я та риси характеру, дерев’яний Буратіно разом із друзями-ляльками з театру перемагає зло, яке уособлює
Карабас-Барабас. Новорічна казка «Лускунчик Е. Т. А. Гофмана також розповідає про те, як злі сили перетворили хлопчика на ляльку, а потім добро знову
повернуло йому людську подобу. Чи знаєте ви, в яких народних обрядах використовували символічних ляльок наші предки?

До сьогодні дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева — Купайло та Марена (символи Води й Вогню на святі Івана
Купала), Масляна (яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну).

Усім відомі городні опудала для відлякування птахів з поля або городу, які спочатку були священними ляльками — охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у традиційних обрядах народів Європи відзначається тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Колись на
всій території, яку нині називають Старою Європою (від Карпат до Північної Італії), існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже
життя й оновлює його. Образ цієї богині ми зустрічаємо на грецьких амфорах, у священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою колядок, та у
веселих новорічно-маланкових перевдяганнях, знаходимо під час розкопок курганів Трипільської культури… Усе це — відгомін давнього праєвропейського культу
Великої Богині, прародительки всього живого на Землі й матері всіх людей. Подібні обряди можна зустріти і в деяких племенах Африки та американського
континенту.

Найвідоміша лялька в Україні — лялька-мотанка, що зроблена з тканини та ниток. Це один із найдавніших символів, який єднає різні культури і традиції.
Лялька-мотанка (або вузликова лялька) є прадавнім сакральним оберегом. Сакральний оберіг — це священний предмет або символ, покликаний захищати свого
власника і його оселю від бід, приносити в дім щастя і статок.

Лялька-мотанка з’явилася тоді, коли люди почали вирощувати льон. Перша лялька-мотанка була виготовлена понад 5 тисяч років тому. Такі ляльки можна знайти у
різних країнах світу: під час розкопок Помпеї були знайдені численні лялькові лавки з товаром; лялькарством займалися не тільки гончарі, ай знамениті
скульптори й різьбярі по дереву; в Єгипті знайдена римська ганчір’яна набивна лялька, виконана з грубого полотна та набита клаптиками і папірусом; подібно
до грецьких ляльок, римські також робили оголеними, без одягу.

mota0Ганчір’яна лялька (Древній Рим)

Українська лялькова іграшка представлена розмаїттям матеріалів. Можна виокремити кілька її видів: дерев’яні, глиняні, м’які (ганчір’яні), сирні, солом’яні,
а також іграшки із сіна, реп’яхів, рогози, листя кукурудзи, тирси, вербової кори, льону. Та все ж улюбленою іграшкою була м’яка, ганчір’яна лялька-мотанка.

Українська мотанка відома з часів Трипільської культури. Ще саме вона символізувала?

Українська народна лялька є символом добра та злагоди в кожній українській родині. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Це символ Великої
Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

Вважається, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже або ще немає. Обличчя у народної ляльки немає, воно досить символічне. За
традицією лялька-мотанка має бути без виразного обличчя, а та, яка слугує берегинею,— ще й з хрестом замість обличчя. Таких ляльок робили для певних
обрядів, наприклад щоб пішов або, навпаки, припинився дощ, щоб забрати хворобу від людини.

Залежно від події робили різних ляльок. Якщо таку ляльку робили для шлюбного ритуалу, то її виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій
як молоду, робили великий віночок чи корону на голову, також до ляльки-молодої обов’язково робили пару — молодого, і що ж за весілля без дружок… Також
дівчата разом із рушниками та сорочками до весільної скрині (посагу) клали ляльок.

Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка їй дозволялося, допоки в молодят немає діток, гратися лялькою, і чим більше гралася, тим кращим й
здоровішим очікувалося потомство. Коли ж народжувалася дитина, звісно, ляльку віддавали їй.

Існувало повір’я, що якщо діти дуже часто й довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім’я скоро чекатиме на поповнення.

Коли ж ляльку власноруч робила дитина, то вважала цю ляльку своїм товаришем і порадницею.

Лялька-мотанка має бути вдягнена у світлу вишиту сорочечку, нижню спідничку і запаску. Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка
позначає три часи — минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють добробут. Також повинен бути головний
убір — очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв’язок з небом.

Символічним є те, що ляльку-мотанку не шиють, а роблять лише за допомогою ниток і стрічок шляхом намотування. Раніше кожна дівчинка мала б уміти робити цей
оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Як же зробити ляльку-мотанку?

В основі української ляльки-мотанки — хрестоподібна фігура, де єдина об’ємна деталь — це голівка. Її виготовлення — це найважливіший момент процесу
створення ляльки-мотанки. Майстер (а частіше — майстриня) змотує спіраль — символ безкінечності буття і вічності, покриваючи її клаптиком тканини, вкладає
свої думки й наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власникові. Потім голівку обмотують
ниткою, яку викладають у формі хреста. Хрест тут є й оберегом — символом Сонця, життя і нових починань, – символізує саму людину, гармонію її персонального
фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). І обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця — тоді вона принесе вдачу та щастя.

mota

Ляьки-мотанки

Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке символізуватиме її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина
хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку вдягають — убрання та кольори
добирає майстер за своїми вподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки. Наприклад, якщо ляльку роблять на добробут та здоров’я родини — для
одягу добирають червоно-зелені відтінки, для успіху у фінансових справах — зелені та золотисті, для щастя в коханні чи подружньому житті — червоні, рожеві,
помаранчеві кольори, для успіху в творчості — блакитні. І, звісно, велику силу має вишивка, особливо якщо це вишивка старовинна, яка несе прадавню
символіку й позитивну енергію багатьох поколінь. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна — це універсальний
родинний оберіг від нещастя і хвороб.

5. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Завдання.
Створити ляльку-мотанку (ляльку-стовбушку) за запропонованим описом. (Учитель роздає учням картки з назвами та описом персонажів.)

6. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

  • Які матеріали використовували в Україні для виготовлення різних іграшок?

  • Що таке лялька-мотанка? Для чого її створювали?

  • Які матеріали раніше використовували для виготовлення ляльки-мотанки?

  • Яке символічне значення має одяг ляльки-мотанки?

7. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання до наступного уроку: принести кольоровий папір, ножиці, прості олівці; розглянути афіші театрів і кінотеатрів, обміркувати, чим
приваблює театр; пригадати традиції святкування Різдва.

3. Проголошення уроку завершеним.