Узагальнення досвіду роботи

Поширте,будь ласка:

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2015»

НОМІНАЦІЯ «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

Узагальнення досвіду роботи

«Народна символіка як засіб формування національної свідомості учнів на уроках образотворчого мистецтва»

Паляниця Тетяна В’ячеславівна,

вчитель образотворчого мистецтва

Шепетівського НВК№3

у складі «Загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів ім. Н. Рибака

та ліцей з посиленою військово-

фізичною підготовкою»

Хмельницької обл.

м. Шепетівка, 2015

Я собі не уявляю громадської гідності

без особистої і національної гідності,

як не уявляю народження людини без матері

Євген Сверстюк

У сучасному глобалізованому світі поряд з інтеграційними процесами залишається актуальним пізнання основ, джерел нашого життя, збереження національної пам’яті, культурних надбань та виховання громадян у дусі патріотизму та любові до своєї Батьківщини.

Далеке минуле залишило нам у спадок велику кількість таємниць про наш народ. Пізнавати ці таємниці, навчати самоідентифікувати себе як носія народності і свідомо, натхненно трансформувати ці знання у цінності за допомогою художньо-творчої діяльності школярів є основним завданням учителя образотворчого мистецтва. Адже всебічний розвиток людини як особистості та формування її національної самосвідомості є одним із пріоритетних завдань державної національної програми освіти “Україна ХХІ століття”. Про виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі національних духовних цінностей в поєднанні із загальнолюдськими йдеться і в законах України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту”.

У зв’язку із подіями 2013-2014 років в Україні особливої актуальності набувають процеси об’єднання українського суспільства, збереження єдності українців в умовах зовнішньої загрози, самоусвідомлення громадян як частинки єдиної нації. Оскільки такі почуття як патріотизм, шана до пращурів, культури та звичаїв народу закладається і формується із дитинства, важливою є роль педагога у формуванні національної свідомості.

Під час уроків образотворчого мистецтва та занять гуртків через поняття та зміст народних символів роз’яснюю учням такі поняття як Батьківщина, нація, етнос, національна самоідентичність, патріотизм, повага до державних символів.

Основоположна інформація про життєдіяльність, основні духовні надбання народу, етносу закодовані у символах і знаках, які протягом тисячоліть зображалися на речах широкого вжитку: одязі, посуді, хатньому вбранні, тобто предметах декоративно-ужиткового мистецтва. Символи і знаки слугують своєрідною скарбничкою пам’яті, а предмети із їх зображенням є оберегами. Завдяки вивченню цієї скарбнички ми з учнями пізнаємо цікавий світ українського народу, вчимося його розуміти та пишатися собою.

Моє завдання як педагога полягає в тому, щоб ознайомити дітей за допомогою витворів образотворчого мистецтва із значенням народних символів, що притаманні українським традиціям, звичаям, обрядам; сприяти творчій діяльності учнів для застосування отриманих знань; стимулювати творчу активність вихованців.

Для досягнення поставлених завдань використовую активні та інтерактивні технології навчання, які розробляли зарубіжний дослідник Б. Блум, радянський вчитель-новатор Ш. Амонашвілі, вітчизняні теоретики та практики педагогіки О. Пометун та В. Власов.

Під час уроків з образотворчого мистецтва 5-7 класів використовую такі форми і методи діяльності, як «мозкова атака», «світлофор настрою» (діти асоціюють свій настрій із кольором), гра «Так – ні – так», асоціативний кущ, групова робота, тощо.

Пам’ятаючи слова А.С. Макаренка про те, що цікава гра схожа на цікаву роботу, застосовую на уроках дидактичні ігри, вікторини, конкурси, ребуси, кросворди, що стимулюють творчу активність учнів, сприяють закріпленню знань. Також використовую колективні форми роботи, що згуртовують клас, сприяють формуванню комунікативних умінь і навичок, допомагають дітям почуватися впевнено під час будь-якого виду діяльності.

Так під час виконання символічного орнаменту із теми «Орнаментальна композиція» учні 5-го класу стилізують елементи і поєднують їх в орнамент. Таким чином, діти самостійно у спілкуванні між собою розподіляють види елементів та формують композицію із них. У результаті колективної роботи вихованці створюють цілісний орнамент, значення якого вони розшифровують на основі змісту закладених у ньому стилізованих елементів.

Щоб учні 5-7 класів краще запам’ятали і не плутали терміни, діти записують їх до «Словничка художника», який знаходиться зі зворотної сторони альбому, та створюють з ними певні асоціації. Крім того, використовую на уроках різноманітні ребуси, кросворди. До речі, учні із задоволенням складають їх самостійно.

На етапі засвоєння знань, отриманих під час тем: “Український народний одяг”, “Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок”, із учнями 6-х класів використовую гру «Так -ні – так». Вихованцям демонструю елементи костюмів різних народів і вони, отримавши відповіді на свої запитання, формують костюми українського національного одягу і при цьому засвоюють отриманий матеріал(Додаток — конспект уроку).

Значення народних символів гарно засвоюється учнями за допомогою методу «Асоціативний кущ». Здавна у свідомості людей укорінилися безліч символічних уявлень, пов’язаних із формою й кольором. Орнаментальна символіка українського народу зберегла символи давньої культури Трипілля. Найчастіше їх можна зустріти в писанкарстві, вишивці та витинанці.

Так, під час уроку з образотворчого мистецтва на тему “Символіка українського орнаменту” учні 5-х класів асоціюють символи та кольори орнаменту рушника із їх значенням.

Кожен вишитий мотив щось символізує: голуби на полотні, що дивляться в очі один одному – взаєморозуміння і повагу, ромби – плодючість, восьмикутна зірка – знак сонця, виноград – радість і красу творення родини, калина – символ крові та безсмертя, жіночої краси, дуб – чоловічої сили та енергії, ніжний тендітний мак – оберіг від зла, пам’ять роду, пам’ять про загиблих, квітка лілії – цноту та чистоту.

Маючи певні уявлення про символи і створивши асоціативні форми, діти беруть це до уваги під час уроку і виконують практичну роботу – створення композиції візерунка для рушника. (Додаток — конспект уроку).

Метод «Мозкова атака». При застосуванні цього методу під час опрацювання учнями 5-х класів теоретичної частини навчального матеріалу з теми “Засоби виразності декоративного мистецтва. Символічність форм. “Дерево життя” спонукаю учнів до колективного дослідження, ставлячи запитання (проблему для обговорення): як на вашу думку виглядає «дерево життя», з яких частин воно складається, які символи в ньому зображаються, чи одне й те саме – аплікація і витинанка?

Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти зазначають, що прадавні українці уявляли всесвіт як величезне космічне світове дерево. Дерево життя – символ всесвіту, його зародження, символ росту, гармонії, безсмертя. Символізує минуле, сучасне і майбутнє роду людського. Дерево життя складається з трьох частин. Верхня – крона (небесний світ) – символізує сферу богів. Тут зображуються птахи, бджоли, розташовуються небесні світила. Середня – стовбур (земний) світ – тут зображується життя людей і всього живого на землі. Зазвичай це листя, квіти. Нижня – коріння (підземний світ) – це основа і початок світу. Тут є змії, риби, водоплавні птахи й тварини. Бо низ дерева – не лише підземний світ, але й море, річка. Коріння дерева може були у вазоні, глечику. Вихованці зазначають, що витинанка і аплікація, хоч і вирізаються із паперу, відмінні тим, що витинанка робиться із суцільного аркушу паперу, аплікація ж складається із різних частин, які композиційно поєднують у одне ціле.

Висунуті ідеї уточнюю й доповнюю, разом з учнями систематизую інформацію щодо особливостей створення витинанки і композиції дерева життя. Результати такого дослідження «повертаю» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над витинанкою “Дерево життя” (Додаток — конспект уроку).

Також під час уроків образотворчого мистецтва, присвячених темі «Писанкарство» використовую метод «Подорож» (Додаток — конспект уроку). Навчальний матеріал з цієї теми учні 6-х класів сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об’єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної проблеми, готують виступи.

«Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.

«Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.

«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

«Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.

«Знавці технік розпису » повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.

«Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх проектів, які об’єднуються в довідник або брошуру «Українська писанка».

Під час занять гуртка «Ми малюємо світ» разом із вихованцями удосконалюємо техніку створення писанок і створюємо писанки конкретного смислового навантаження. Діти з великим зацікавленням відвідують заняття із виготовлення писанок і долучаються до цього копіткого процесу. Вони із захопленням наносять на них орнаменти із закодованим смислом, адже створені під час занять писанки учні можуть зберегти як обереги або подарувати.

Зокрема, дітям прийнято дарувати писанки яскравих кольорів із зображенням квіточок, рибок. Молоді – писанки яскравих кольорів із зображенням сонця та трикутників. Господарям середнього віку – сороківку (зображення 40 гілочок як символ здоров’я, благополуччя, довголіття). Старшим людям дарують писанки із чорно-білими і червоно-білими квітами як знак подяки за турботу.

Результатом занять дітей у гуртку є їх участь у щорічному конкурсі з писанкарства “Подільська писанка”, присвяченому Великоднім святам. Діти представляють свої композиції, беруть участь у майстер-класі, демонструючи особисті досягнення, уміння та навички і, як досягнення, отримують відзнаки управління освіти виконавчого комітету міської ради, центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, тощо. (Додаток — результативність гуртка).

Ці та інші методи роботи, що я використовую на уроках, допомагають розкрити значення народних символів у творах образотворчого мистецтва, допомагають вихованцям засвоїти матеріал та сприяють асоціативному сприйнятті себе як українців.

Дуже важливим є підбиття підсумків уроку. Саме на цьому етапі бачу результати своєї праці: як діти засвоїли тему, на що потрібно звернути увагу. Оцінюючи учнівські роботи, звертаю увагу не лише на якість виконання, а й обов’язково відзначаю розуміння дітьми отриманих знань щодо символіки в народному мистецтві.

Працюючи над темою формування національної свідомості через народні символи засобами образотворчого мистецтва хочу зауважити, що дана проблематика виходить за межі декоративно-прикладного мистецтва, адже завдяки ознайомленню та розумінню народних символів у школярів формується цілий пласт духовних цінностей, які проектуються на поняття сім’я, родина, Батьківщина, тощо. Саме це і є основою національної свідомості, відчуття приналежності до свого народу, спільного минулого, а, отже, і формується відчуття громадянського обов’язку та в перспективі активна участь у будівництві спільного майбутнього української держави.

Мій досвід свідчить, що діяльність спрямована на формування національної свідомості учнів за допомогою народних символів у образотворчому мистецтві, дає змогу досягти таких результатів:

а) виготовлення рушників, витинанок, писанок, художній розпис, створення дерева життя, тощо звільнили школярів від примусовості, бо виховання дітей, яке базується на творчості, проходить без психологічного тиску на дитину;

б) завдяки засобам образотворчого мистецтва учні глибше усвідомлюють, що знання про свій народ – це пізнання самого себе, свого народу, його історії, культури. Творча робота показала, що це відбувається тоді, коли учень знаходиться у позиції митця і пошуковця, а вчитель у ролі консультанта;

в) особистісний підхід до формування у дітей духовних цінностей дозволяє вчителю краще розв’язувати такі завдання:

– виховувати у школярів прагнення продовжувати свій рід, дотримуватися заповідей дідів;

– плекати любов до матері – берегині роду, батька, до своїх родичів та інших людей;

– виховувати пошану до рідної мови, природи, історії, рідного краю, землі, Батьківщини;

– формувати у дітей високі моральні чесноти, цінності, почуття віри, добра, справедливості, національної приналежності;

– пробуджувати і виховувати національну гідність, гордість, свідомість і самосвідомість, готувати з них справжніх патріотів своєї країни – України;

– продовжувати відроджувати та примножувати народні звичаї, традиції та обряди;

– виховувати в кожному учневі вміння гордитися славою своїх предків, готовність захищати честь свого народу, держави, боротися з ворогами, якщо вони нападають на нашу землю;

г) учні самостійно приходять до висновку про необхідність підвищення рівня активності у здобуванні знань про себе і свій рід, народ. Коло інтересів, пов’язане з вивченням національної культури, постійно розширюється. В цілому можна говорити, що у дітей спостерігаються тенденції до самоформування образу “Я” як українця, а, отже, формується національна свідомість.